Бертран Расселл розмальовка

Бертран Рассел (1872–1970) був британським філософом, логіком і суспільним критиком, який у 1950 році отримав Нобелівську премію з літератури за гуманістичні ідеали та свободу думки. Рассела вважають одним із засновників аналітичної філософії разом із Дж. Е. Муром. «Аналітична філософія» — це стиль мислення, зосереджений на аналізі логічної форми філософських висловлювань, щоб філософські ідеї узгоджувалися з успіхами сучасної науки. Про існування Бога (дебати Рассел — Коплстон). 1) Рассел захищає агностичну позицію — він утримується від судження щодо існування Бога. Коплстон, єзуїт і філософ, стверджує, що Бог існує, і пропонує космологічний аргумент з можливості й необхідності. Спрощена версія — аргумент від причинності: кожна подія має причину, яка, своєю чергою, теж має причину. Нескінченний ланцюг причин здається абсурдним, отже, має бути перша причина, яка спричинена самою собою — Бог. Рассел не бачить підстав вважати, що «ціле» обов’язково має причину. Він наводить приклад: у кожної людини є мати, але з цього не випливає, що «весь людський рід» має одну матір — це інша логічна площина. Світ просто «є». 2) Коплстон наполягає, що без причин не було б науки: наука виходить з упорядкованості й зрозумілості природи і тому шукає причини явищ. У відповідь Рассел зазначає, що вчені не припускають, ніби «причини» є завжди й всюди; вони просто спостерігають причинні зв’язки там, де їх знаходять. 3) Коплстон також захищає існування Бога, виходячи з ідеї морального ідеалу: якщо ми маємо уявлення про досконалий моральний порядок, то поняття «належить» («треба») нібито походить від Бога. Рассел зауважує, що джерелом наших моральних уявлень зазвичай були батьки, учителі й середовище. Зовнішні моральні норми, правила й табу можна пояснити впливом виховання й оточення. Тож, за Расселом, навіть ставити питання про «причину світу» некоректно, доки ми не уточнили логічні й змістові властивості поняття «Бог».