Мартін Гайдеггер розмальовка

Мартін Гайдеґґер (1889–1976) був німецьким філософом, чия відома книга «Буття і час» сильно вплинула на розвиток сучасної європейської філософії. Про сенс життя: на думку Гайдеґґера, питання про метафізику й буття було втрачено, оскільки ми нічого не можемо знати про метафізичні сутності. Тому він пропонує поставити метафізичне запитання, яке не передбачає існування певних сутностей. Наука вивчає сущі речі, але не «ніщо». Уникаючи посилань на сутності, Гайдеґґер формулює запитання: «Що з цим ніщо?». Звичайний глузд визначає ніщо як заперечення всього сущого. Для Гайдеґґера ж ніщо є тим, що перебуває всередині цілості сущого. Доступ до ніщо ми отримуємо, коли переживаємо себе «серед сущого як цілості». Це відкривається в особливих настроях — наприклад, у нудьзі й любові. Справжня нудьга — коли нудно все. Любов — коли кохана людина наче освітлює весь світ. І нудьга, і любов відкривають цілість речей і ставлять нас перед ніщо. Одного дня майбутнє може стати непевним, і нас охопить страх перед усім; тоді речі, до яких ми були байдужі, починають звертатися до нас. У цьому досвіді тривога відкриває нам цілість сущого через заперечення: вона відкриває ніщо. Сущі «занурюються» як цілість через відштовхувальний жест ніщо. Але ніщо не віддільне від сущого — воно виявляється в ньому. Ніщо не просто заперечує, а «ніхілює» себе: показує, що є «щось», а не «нічого» — «ніщо ніхілює». Суть ніхіляції в тому, що вона вперше ставить Dasein обличчям до сущого як такого. На відміну від логіки, де заперечення первинне, у філософії Гайдеґґера саме ніщо є джерелом заперечення. Цей процес не відбувається десь «там» — він присутній у нашому житті. Ми завжди вже випереджаємо самих себе. Оскільки ми скінченні, осмисленість нашого існування визначається цією ніхілюючою діяльністю. Обираючи життєві можливості, ми трансцендуємо до смерті, коли всі можливості вичерпуються. Це «утримування в ніщо» робить наші вибори значущими. Якби ми були безсмертними, життя втратило б сенс: усі можливості завжди були б відкриті, ніщо не було б особливо важливим, а свобода й самість не проявилися б. Без ніхіляції ніщо немає відношення до розгортання буття, а отже, немає ні буття як такого, ні свободи, що з нього постає. Тому опис людського життя у Гайдеґґера має нормативний характер: «будь собою» означає жити своє життя й робити вибір. Оскільки твоя смертність уже тепер із тобою, ти маєш бути відповідальним і вирішувати сам.